Олена Горобець, Павло Іванов – про виклики і можливості на UA: КРОПИВНИЦЬКИЙ

«Є виклик – і ми шукаємо на нього відповідь як команда», — каже Олена Горобець. «Скиглити й жалітися – не про мене», — зізнається Павло Іванов. Вони такі різні, вони такі схожі — вони працюють для людей і мають чіткі критерії якості своєї роботи.

Олена Горобець – керівниця творчої групи радіо UA: Українське радіо Кропивницький, ведуча і редакторка телерадіопрограм, письменниця, громадська діячка. Любить подорожувати з родиною, нові враження, досвід і знайомства, хорошу музику, літературу, кіно, театр, балет і красиві нові сукні. Журналісткою мріяла стати з дитинства. Ще в школі дописувала в районну газету. Але вступила на факультет історії і суспільствознавства і, здавалось, віддалилась від дитячої мрії чи не назавжди. Різко змінити життя і повернутись до себе справжньої змусив Майдан і початок російської агресії в Криму. Пішла у журналістику, бо відчувала, що це саме те, чим може бути корисною своїй країні, те, що хоче, може і вміє робити.

Павло Іванов – ведучий «Ранкової кави» і Новин на UA: КРОПИВНИЦЬКИЙ. Грає в аматорській лізі міста з футзалу, пише тексти й записує реп-пісні. Любить читати, вчитися і активний відпочинок. Перший досвід роботи в ЗМІ отримав на другому курсі університету – в 2003-му році. Це була місцева FM-радіостанція «Новий день», де працював нічним звукооператором. Паралельно з фізико-математичним факультетом педуніверу, навчався сценічної мови, акторської майстерності ігрової техніки в місцевому палаці творчості, грав у КВК.

Ми поцікавились у колег, що вони цінують у своїй роботі, чому можуть порадіти і хто змушує їх рухатись уперед.

Про виклики

Павло Іванов:  «Рух – головний виклик для регіональних ЗМІ. Вважати себе профі і бути профі – різні речі, часто «досвідчені» колеги цього не розуміють. Я – «недосвідчений», в такому разі. Досвід, який можна застосувати в телевізорі – всюди. Для мене, як для людини, яка не має журналістської освіти,  життєво необхідно займатись самоосвітою і рухатись вперед».

Олена Горобець: «Це перманентний виклик професійного росту і розвитку. Сьогодні ми, радійники, не лише готуємо і проводимо радіоефіри і передачі. А також сміливо працюємо в кадрі в телерадіопроєктах, в режимі виїзної студії, вміємо монтувати звукові програм, репортажі і вчимось робити відеосюжети й ролики, писати статті й сценарії, проводити журналістські розслідування, вести стріми з місця події та працювати з соціальними мережами. Розуміємось на суспільно-політичних, економічних та культурологічних темах. Здається, межі цієї конвергентності нема. Є виклик – і ми шукаємо на нього відповідь як команда».

Про роботу на Суспільному

Павло Іванов: «Маю можливість робити правдивий продукт, в умовах конкуренції, маючи обмежений час на опанування нових навичок і прийняття рішень».

Олена  Горобець: «Зараз мене оточують однодумці з якими маю спільні цінності і бачення розвитку країни, нашого міста і суспільства. Щаслива бути частиною великої родини Суспільного. Через знайомства з колегами з інших міст краще відчуваєш країну, різні її частини, які ніби й різні, а все ж єдині й схожі. Суспільне для мене – це про гідність. Ми знаємо, що працюємо для суспільства, а не для приватного власника, його бізнесових чи політичних інтересів».

Про критерії і компліменти

Павло Іванов: «До реформи мало хто переймався якістю власної роботи, не було критеріїв, була самооцінка (часто завищена). Одиниці розуміли – хто наша аудиторія, відповідно, працювали на внутрішньому чутті, на запасах знань, умінь та навичок. Нині ж усе жорсткіше, але зрозуміліше. Ми отримали можливість працювати якісно, в конкурентному середовищі, не на внутрішньорегіональний ринок, а це – неабияка відповідальність. Потрібно вчитися, по-іншому ніяк. Скиглити й жалітися – не про мене».

Олена Горобець: «Класно, коли гості після ефіру кажуть: «Я думав, тут буде якась нудна провінційна відбувальщина, а вийшла цікава глибока розмова, якби вдруге довелось йти до вас, прийшов би навіть пішки». Такі речі окрилюють.
Як і ефіри, з яких спікери йдуть невдоволені, але ми знаємо, що ефір був змістовним, гострим і глибоким. Бувало, що учасники дебатів ображались за незаангажовану позицію модератора, від якого чекали, може, підтримки власної позиції. І це теж як комплімент».

Про зворотний зв’язок

Павло Іванов: «Кропивницький – маленьке місто, тому з часом з’являється проблема пошуку гостей для ранкових ефірів, героїв для сюжету. І тут на допомогу мчить парадоксальність невеликих розмірів міста – люди, що тебе оточують, самі пропонують теми і героїв, нічого не потрібно робити, достатньо того, що всі знають – де ти працюєш. На вулиці, в маркетах, під час ігор дякують за роботу, критикують (переважно колег, авжеж (усміхається - ред.) питають поради».

Олена Горобець: «Окрема радість, коли нам вдається допомогти розв’язувати якесь питання, що хвилює людей або поширити інформацію про важливі справи і ініціативи. Коли нам пишуть на сторінку у фейсбуці або телефонують, щоб сказати, що слухають нас, повідомляють про якісь проблеми або навіть висловлюють зауваження».

Про захоплення, людей (дорослих і маленьких)

Павло Іванов: «Надзвичайно захоплююсь активними людьми, власним «двигуном» вважаю дружину. Вона, на відміну від мене, протрималась в ЗМІ (а ми працювали разом на обласному ТБ, де і познайомились) набагато менше, близько 5 років, а тепер перейшла в громадський сектор. Там руху більше, та й користі не менше. Завжди фізично підтримую корисні для міста й країни ініціативи».

Олена Горобець: «Якщо робота над суспільно-політичними програмами вимагає від мене раціональності, аналітичності, серйозності, то в своїй літературній творчості я максимально несерйозна. Це те, що врівноважує і доповнює життя позитивними емоціями і барвами. Обожнюю зустрічі з малими читачами, їх посмішки, погляди, такі милі і ще трохи наївні запитання».

Нагадаємо, радіо і телебачення Суспільного Кіровоградщини вже більше п’яти років створюють спільні проєкти. Першим був «Радіомайдан», згодом додались ще «Радіодень» і спільне ранкове шоу. Також команди телепрограми «Тема дня» і «Українського радіо Кропивницький» разом працювали у передвиборчому проєкті  «Виборчий округ: Співбесіда».