Марина Дяченко завжди мріяла мати повноцінну сім’ю, адже так сталося, що вона зростала без батька, і вже в шість років їй довелося подорослішати, коли мама залишала її в кімнаті гуртожитку доглядати молодшу сестричку, йдучи на роботу. Тому зустрівши його, вона була впевнена, що це її доля.
