Восени минулого року до Кропивницького місцевого центру з надання БПД звернулася жінка, яка потерпала від домашнього насилля. Суд виніс чоловіку потерпілої вирок: ув’язнення терміном на 1 рік.
Анастасія Шепеленко: Ця справа не була однозначною,у мене було багато запитань щодо того, що справа дійшла до суду тільки за однією статтею «домашнє насильство». Інших складів злочину правоохоронці чомусь не побачили. Через слідчого суддю ми внесли відомості до ЄРДР і на сьогодні триває слідство. Хотілося щоб ефективно працювала програма ресоціалізації кривдників, тому що недостатньо цих людей карати. Потрібно їх соціалізувати і пояснювати: що правильно, а що – ні. Світлана стала для інших прикладом, що можна за себе боротися. Вона сказала, що раніше боролася з чоловіком-кривдником, а тепер борюся з правоохоронними органами. Досудове слідство тривало довго, Світлану ігнорували. Не кожна жінка знайде в собі сили та мужність, щоб все це пройти. Складно потерпілим від домашнього насильства боротися з цією проблемою, це робота системна.
Наталія Цуцман: На етапі подання заяви до поліції, особу можуть не визнати як потерпілу від домашнього насильства. Коли особа викликає поліцію, то має в заяві це прописати. Тому що в більшості випадків можуть послатися на те, що не вказали, що чоловік або син вчиняє насильство. Якщо насильство вчиняється стосовно чоловіка або дружини, потерпілою особою буде завжди дитина. Якщо один з батьків, якій потерпає, не хоче подавати заяву щодо вчинення насильства, то відносно дитини є відповідні органи, що можуть подавати заяву.
