Життя триває і на карантині, – ведучий новин UA: КРОПИВНИЦЬКИЙ Павло Іванов

Життя триває і на карантині, – ведучий новин UA: КРОПИВНИЦЬКИЙ Павло Іванов

12 тра. 2020

Карантинне життя стало випробуванням для багатьох українців. Ускладнилась і робота журналістів.  Про новини в умовах пандемії, стресостійкість та відповідальність нам розповів ведучий новин UA: КРОПИВНИЦЬКИЙ, фахівець групи цифрових платформ Павло Іванов.

Як живеться в умовах карантинних обмежень?

Свої контакти з людьми я обмежив дружиною і сином. Син не дає нудьгувати. Йому майже два роки. За період карантину він багато чому навчився – встигай тільки документувати. Ще я змінив свій улюблений футбол на велосипед: на ефір – з ефіру, за час карантину, наїздив вже понад 300 км. Жартую, що до Києва доїхав, їду назад. На велосипеді добираюсь до роботи за 20 хвилин. Назад – трохи довше, бо під гірку (усміхається-ред).  То ж, виходить, відновлююсь фізичними навантаженнями і досягненнями сина.

Вам вдалося створити простір, вільний від стресу?

Стресостійкість – моя суперсила. Єдине, за що переживав, — це здоров’я мами і тітки. Мама – пенсіонерка, а тітка працює продавчинею на ринку. Групи ризику, самі розумієте. Те саме стосується батьків дружини та її сестри, яка працює у фармацевтичній компанії і постійно контактує з лікарями та провізорами в аптеках. Але всі вони серйозно поставилися до карантинних обмежень, переживання минули на другий день карантину.

Як змінились робочі умови?

Команда новин – «dream team». Все чітко, радимося щодо публікацій, ділимося контактами для уточнень інформації, оперативно отримуємо фото і коротку інформацію з місця події, якщо подія резонансна. А ще журналісти, шукаючи тему для себе, часто підкидають теми для публікацій і діджиталу (йдеться про теми, які не потрапляють у випуски новин). Роботи у команді цифрових платформ, яку перевели у віддалений режим, побільшало. Якщо в кадр мені сідати 2-3 рази на тиждень (крім мене новини ще ведуть Олена Демчак та Ірина Науменко), то діджитал – це 5 робочих днів плюс чергування на вихідних (раз на 4 тижні). Діджитал-відділ на UA:КРОПИВНИЦЬКИЙ – це 4 людини. Складаючи графік роботи на тиждень, завжди враховуємо плани і побажання одне одного.

Як захищаєтесь від вірусів?

Індивідуальний захист. Маску одягаю в магазин. Стерилізатор – в правій кишені постійно (син вже говорить це слово і знає – де він у тата лежить). На роботу їду вулицями, де машин небагато, людей – тим паче. На роботі буваю, коли там лишається дуже мало людей (між 18:00 і 19:30 – підготовка та ведення підсумкового випуску). Контактую з шефредакторкою новин, режисерами монтажу і звукорежисерами. На каналі всі серйозно ставляться до власного здоров’я і здоров’я оточення. Після випуску проводять дезінфекцію в усіх приміщеннях. Журналісти на зйомках захищені. Стендапи в масках, а іноді і в захисних костюмах – норма часу. 

Які історії можуть «зачепити» ведучого новин?

Наприклад, історія двох підлітків, які відкладені на свої мрії 20 тисяч гривень витрачають на продукти та речі першої потреби і розносять їх пенсіонерам.

А не карантинні теми? 

Не карантинні сюжети – це обов’язкова складова випуску щодня. Крутий сюжет робили колеги про лебедів, які повернулися на Інгул в небаченій до цього кількості.

Також були сюжети про 3 мільйони тюльпанів у Дендропарку і висадку квітів на клумби міста, четверню, що народилася у Кропивницькому, карту мостів міста, яку склали велолюбителі, вуличного художника, який змінює обличчя міста своїми чорно-білими роботами, відремонтовані дамби, курча, яке живе у кропивничан разом з котами та інші матеріали, які нагадують телеглядачам, що життя триває і на карантині.

Що для вас стоїть за словом «відповідальність»?

Відповідальність журналіста – у професійному ставленні до роботи, дотриманні стандартів. А також відповідальність громадянська – маю на увазі те, що, наприклад, ти не можеш говорити у студії про дотримання карантину, сам його не дотримуючись.

Що б ви порадили людям, які  активно діляться сенсаціями?

Перед тим, як ділитись емоційною інформацією, проаналізуйте – чиї емоції ви ретранслюєте. Якщо є сумніви в правдивості інформації – перевірте її в інших джерелах.

Чи змінив нас карантин?

Дуже хочу, щоб коронавірус змінив світ: зробив його чистішим, навчив людей допомагати одне одному, бути вдячними. В іншому – карантин промайнув непомітно. Нудьгувати мені не давали робота і син, кожен день розписаний. Сподіваюся, так буде і надалі. Але без карантинних обмежень.

Що зробите у першу чергу після завершення карантину?

Відвезу сина до бабусь, а велосипед на техогляд, пограю з друзями у футбол, поїду на пікнік з колегами, побачусь з друзями, які не є футболістами, зроблю ремонт на балконі, сходжу в перукарню.